2Ас 21.05.22 Шляхи збереження біорізноманіття. Екологічна політика в Україні.

 

Викладач	Кувичинська С.П.
Предмет,група	Біологія і екологія (медична біологія) 2А с
Тема	Шляхи збереження біорізноманіття. Екологічна політика в Україні.
Дата	21.05.22

 

Опорний конспект

Основні напрŵи збереженнÅ сучасно¬о біорізноµаніттÅ. Насамперед потрібно ретельно вивчати видовий склад рослин, грибів, тварин, прокаріотів окремих екосистем, флори й фауни як окремих країн, так і континентів у цілому. Здійснювати постійний екологічний моніторинг за станом біорізноманіття: локальний, регіональний, державний, глобальний. Охороняти довкілля від різних форм забруднення: механічного, фізичного, хімічного, біологічного

Охорона біорізноманіття неможлива без створеннÅ відповідноî законо давчоî бази та µіжнародно¬о співробітни¾тва. 5 червня 1992 року на Кон‑ ференції ООН з питань довкілля та розвитку в Ріо‑де‑“анейро (Бразилія, Саміт «Планета Земля») було ухвалено міжнародну угоду – Конвен¾іâ про охорону біо´о¬ічно¬о різноµаніттÅ. óї підписали уряди 193 країн, серед яких й Україна (”акон Украîни €Про рати¼іка¾іâ Конвен¾іî про охорону біо´о¬ічно¬о різноµаніттÅ‹, 1994), а також òвропейський Союз (òС). Мета Конвенції – збереження біологічної різноманітності, стале вико‑ ристання її компонентів і спільне отримання на справедливій і рівній основі вигід, пов’язаних з використанням генетичних ресурсів. Вона перед‑ бачає збереження компонентів біологічної різноманітності як у природно‑ му стані, так і поза їхніми природними місцями перебування. На основі «Конвенції про охорону біологічного різноманіття» було ство‑ рено «Концепцію збереження біологічного різноманіття України» (1997).

ÑтвореннÅ природоохоронних територі². Природоохоронні території мають забезпечити всі біоценотичні зв’язки, потрібні для існування рідкісних і зникаючих видів. Кон¾еп¾іÅ µініµа´Äноî життêздатноî попу´Å¾іî передбачає підтримання такого мінімального числа особин, яке здатне забезпечити її існування протягом багатьох поколінь. Вона має важливе економічне значення, оскільки за умов високої густоти оселення людини й чималих плоÁ сільськогосподарських угідь важко заповідати великі плоÁі земель. Оскільки тривале утримання особин на обмеженій території зумовлює їхнє споріднене схреÁування, постає питання урізноманітнення генофонду популяцій, які потребують охорони. Із цією метою створюють екологічні, або «зелені», коридори, які забезпечують міграцію особин з популяції в популяцію.

Екологічна політика в Україні

Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади України у формуванні та реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовиÁа, екологічної та у межах своєї компетенції біологічної, генетичної та радіаційної без‑ пеки є ™іністерство еко´о¬іî та природних ресурсів Украîни (™інприроди Украîни) (мал. 48.1). Через Мінприроди України Кабінет Міністрів України спрямовує і координує діяльність таких центральних органів виконавчої влади, як: Державна служба геології та надр України, Державна служба заповідної справи, Державне агент‑ ство водних ресурсів України, Державне агентство екологічних інвестицій України, Державна екологічна інспекція України.

Підтримання належного стану навколишнього природного середовиÁа має забезпечуватися дотриманням нормативів гранично допустимих викидів і скидів у довкілля забруднюючих хімічних речовин, рівнів шкідливого впливу фізичних і біологічних факторів. Державному контролю підлягають використання й охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів й іншої рослинності, тваринного світу, морського середовиÁа і природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу тоÁо. Важливим елементом державної політики в галузі охорони біорізноманіття та навколишнього природного середовиÁа є формування екологічної культури громадян за допомогою системи безперервної екологічної освіти та екологічного виховання людей.

Питання для відповідей:

1.      Чому важливо охороняти не окремі види організмів, а все біологічне різноманіття?

2.     Які основні напрями збереження біорізноманіття нашої планети?

3.     Який державний орган України відіграє провідну роль у формуванні і реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього середовища?