Викладач Кувичинська С.П. Предмет Біологія і екологія (медична біологія) Група 2 - А л/с. Дата 19.04.2022 р. Тема Шляхи збереження біорізноманіття. Екологічна політика в Україні.

 

Викладач	Кувичинська С.П.
Предмет, група	Біологія і екологія (медична біологія) 2 - А л/с
Тема	Шляхи збереження біорізноманіття. Екологічна політика в Україні.
Дата	19.04.2022 р.

 

Опорний конспект

Основні напрями збереження сучасного біорізноманіття. Насамперед потрібно ретельно вивчати видовий склад рослин, грибів, тварин, прокаріотів окремих екосистем, флори й фауни як окремих країн, так і континентів у цілому. Здійснювати постійний екологічний моніторинг за станом біорізноманіття: локальний, регіональний, державний, глобальний. Охороняти довкілля від різних форм забруднення: механічного, фізичного, хімічного, біологічного.

Охорона біорізноманіття неможлива без створення відповідної законодавчої бази та міжнародного співробітництва. 5 червня 1992 року на Конференції ООН з питань довкілля та розвитку в Ріо-де‑жанейро (Бразилія, Саміт «Планета Земля») було ухвалено міжнародну угоду – Конвенцію про охорону біологічного різноманіття. її підписали уряди 193 країн, серед яких й Україна (”акон України €Про ратифікацію Конвенції про охорону біологічного різноманіття, 1994), а також Європейський Союз (ЄС). Мета Конвенції – збереження біологічної різноманітності, стале вико‑ ристання її компонентів і спільне отримання на справедливій і рівній основі вигід, пов’язаних з використанням генетичних ресурсів. Вона передбачає збереження компонентів біологічної різноманітності як у природно‑ му стані, так і поза їхніми природними місцями перебування. На основі «Конвенції про охорону біологічного різноманіття» було створено «Концепцію збереження біологічного різноманіття України» (1997).

Створення природоохоронних територій. Природоохоронні території мають забезпечити всі біоценотичні зв’язки, потрібні для існування рідкісних і зникаючих видів. Концепція передбачає підтримання такого мінімального числа особин, яке здатне забезпечити її існування протягом багатьох поколінь. Вона має важливе економічне значення, оскільки за умов високої густоти оселення людини й чималих площ сільськогосподарських угідь важко заповідати великі площі земель. Оскільки тривале утримання особин на обмеженій території зумовлює їхнє споріднене схрещування, постає питання урізноманітнення генофонду популяцій, які потребують охорони. Із цією метою створюють екологічні, або «зелені», коридори, які забезпечують міграцію особин з популяції в популяцію.

Екологічна політика в Україні

Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади України у формуванні та реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та у межах своєї компетенції біологічної, генетичної та радіаційної безпеки є ™Міністерство екології та природних ресурсів України (Мінприроди України) (мал. 48.1). Через Мінприроди України Кабінет Міністрів України спрямовує і координує діяльність таких центральних органів виконавчої влади, як: Державна служба геології та надр України, Державна служба заповідної справи, Державне агентство водних ресурсів України, Державне агентство екологічних інвестицій України, Державна екологічна інспекція України.

Підтримання належного стану навколишнього природного середовища має забезпечуватися дотриманням нормативів гранично допустимих викидів і скидів у довкілля забруднюючих хімічних речовин, рівнів шкідливого впливу фізичних і біологічних факторів. Державному контролю підлягають використання й охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів й іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища і природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу тощо. Важливим елементом державної політики в галузі охорони біорізноманіття та навколишнього природного середовища є формування екологічної культури громадян за допомогою системи безперервної екологічної освіти та екологічного виховання людей.

Питання для відповідей:

1.  1. Чому важливо охороняти не окремі види організмів, а все біологічне різноманіття?

2.          2. Які основні напрями збереження біорізноманіття нашої планети?

3.        3. Який державний орган України відіграє провідну роль у формуванні і реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього середовища?