Викладач Кувичинська С.П. Група 1Ал/с Предмет Біологія і екологія(Медична біологія) теоретичне заняття № 3 Тема Сучасні критерії виду Дата 24.09.2021р. 3 пара 11.30 – 13.30

 

Викладач	Кувичинська С.П.          Група 1Ал/с
Предмет	Біологія і екологія(Медична  біологія) теоретичне заняття № 3
Тема	Сучасні критерії виду
Дата	24.09.2021р. 3 пара 11.30 – 13.30

 

Завдання. Опрацювати матеріал підручника Остапченко Л.І. Біологія і екологія 10 клас за темою, знайти в інтернеті підручник. Опрацювати опорний конспект. Дати відповіді на питання.

 

План заняття:

1. Критерії виду.

2. Основні структурні одиниці виду.

 

Критерії виду

 

Вид – сукупність особин, що володіють спадкоємною подібністю морфологічних, фізіологічних і біологічних особливостей, що вільно схрещуються й дають плідне потомство, що пристосувалися до певних умов життя й, що займають у природі певний ареал

Вид являє собою одну з основних форм організації живого. Однак визначити, чи належать дані особини до одного чи виду ні, іноді буває важко. Тому для рішення питання про приналежність особин до даного виду використовується цілий ряд критеріїв:

1. Морфологічний критерій – подібність зовнішньої та внутрішньої будови організмів. Передбачає виділення та опис зовнішніх ознак у особин одного виду. Найзручніший метод, який широко застосовується в систематиці. Є винятки — це види-двійники, вони морфологічно однакові, але відрізняються за іншими критеріями.

2. Географічний критерій – заснований на тім, що кожний вид живе в межах певного простору (ареалу). Але у величезної кількості видів ареали збігаються, або перекриваються. Крім того, існують види, які не мають чітких меж поширення, а також види-космополіти (ряска, кімнатна муха, рудий тарган), що мешкають на величезних просторах суходолу та Океану.

3. Екологічний критерій – припускає, що кожний вид характеризується певним типом харчування, місцем перебування, строками розмноження, низкою чинників зовнішнього середовища, які є необхідними для існування, тобто вид займає певну екологічну нішу. Наприклад, жовтець їдкий росте на заплавних луках, а жовтець повзучий — по берегах річок. Однак існують види, які не мають суворої екологічної приуроченості.

4. Генетичний критерій (цитогенетичний, каріотипічний) – пов'язаний з вивченням кількості хромосом та особливостей вивчення їхньої будови. Для кожного виду характерний свій набір хромосом, їх число, розміри та форма. Саме ці особливості визначають генетичну відокремленість як головну ознаку виду. Це пояснюється тим, що особливості та кількість хромосом впливають на перебіг мейозу й забезпечують відносну генетичну ізоляцію видів у природі. Однак, коли міжвидове схрещування все ж відбулося, гібридні особини є стерильними, або мають меншу життєздатність. Один з найнадійніших критеріїв, однак і він не є абсолютним. Усі шість видів-двійників малярійного комара мають такий же кількісний склад хромосом, що і людина (46 хромосом), таку ж кількість має і люпин.

5. Фізіологічний критерій полягає в подібності процесів життєдіяльності особин одного виду.

6. Репродуктивний критерій — неможливість схрещування особин різних видів через морфологічні, етологічні, каріотипічні та інші відмінності. Але й цей критерій “спрацьовує” не завжди: встановлено чимало різних видів які схрещуються між собою й дають плідні гібриди (заєць-біляк/заєць-русак, одногорбовий/двогорбовий верблюди, терен/алича...

7. Біохімічний критерій — аналіз особливостей будови і складу макромолекул та перебігу певних біохімічних реакцій.

По одному із критеріїв не можна точно розрізняти види між собою. Визначити приналежність особини до конкретного виду можна тільки на підставі сукупності всіх або більшості критеріїв.

Основні структурні одиниці виду

У природі види ізольовані один від одного. Проте й особини одного виду в середині ареалу поширені нерівномірно. В його межах, місця сприятливі для їх існування, чергуються з ділянками непридатними для їх життя. Через те всередині ареалу вид розпадається на дрібніші популяційні види особин. Популяція — сукупність особин одного виду, які упродовж багатьох поколінь існують у межах певної території виду, вільно схрещуються і відносно ізольовані від інших популяцій виду.

Вищою структурною одиницею в межах виду в рослин і тварин є підвиди, які можуть відрізнятися один від одного різними ознаками: зовнішнім виглядом, особливостями будови, поведінкою, фізіологічними функціями... Підвид — географічно, або екологічно відокремлена частина виду, особини якої під дією чинників середовища набули стійких особливостей, що відрізняють їх від інших підвидів.

Отже, популяції і підвиди є формами існування біологічного виду, що забезпечують його пристосованість до конкретних умов існування в межах території ареалу.

 

V. Узагальнення, систематизація та контроль знань та навичок.

1. Звичайна лисиця, що мешкає в декількох районах  утворює кілька географічних форм, поступово змінюють один одного. Найпівнічніші лисиці, що живуть в лісовій зоні, найбільші. Лисиці степів і напівпустель - дрібніші. Ще дрібніші лисиці, що живуть в середньоазіатських пустелях, і найдрібніші лисиці живуть в Афганістані, Пакистані та Індії. Чим південніше живуть лисиці, тим довший у них хвіст і вуха.

2. Малярійний комар зустрічається і в тих районах Європи, де малярії ніколи не було. Крім того, в одних частинах він вважає за краще харчуватися людською кров’ю, а в інших - виключно кров’ю домашніх тварин; в одних районах він розмножується в солонуватій воді, а в інших - тільки в прісній. Зовні ці форми майже невиразні, відомі поки відмінності які стосуються особливостей структури яйця, числа і гіллястості щетинок у личинок.

Питання :

1. Про які критерії йдеться про прочитане  в уривку?

2. Про різних або про один вид йдеться в уривку?

3. Зробіть висновок з прочитаного уривку.

4.Дати характеристику критеріїв виду.

 

Оцінювання.  Працюємо в телефонному режимі. Я телефоную кожному, задаю питання  за темою заняття, тому бути обов’язково на зв’язку з 11.30  -  13.30.    22.09.