Кувичинська С.П. Предмет Біологія і екологія( Медична біологія) 1Ал . Теоретичне заняття заняття №2. Тема Організація спадкового матеріалу еукріотичних клітин та його реалізація. Дата 28.01.2021. 3пара.

 

Група 1Ал  2 семестр

Викладач	Кувичинська С.П.
Предмет	Біологія і екологія( Медична біологія) 1Ал . Теоретичне заняття    заняття №2.
Тема	Організація спадкового матеріалу еукріотичних клітин та його реалізація.
Дата	28.01.2021. 3пара.

 

Завдання:  Опрацювати  матеріал теми заняття. Опрацювати матеріал підручника К.М. Задорожний : Біологія і екологія ст..118-125.

 

Дати відповіді на питання:

1.      Які Ви знаєте типи взаємодії алельних і неалельних генів?

2.      Яке значення явищ експресивності та пенетрантності у медичній генетиці?

3.      Яка різниця між кодомінуванням та надкодомінуванням?

4.      Наведіть приклад неповного домінування.

5.      Що в людини успадковується за типом кодомінування?

6.      Що таке пенетрантність?

7.      Що може бути прикладом епістазу?

8.      Як позначають на письмі полімерні гени?

9.      Чому успадкування груп крові за системою АВ0 називається множинним алелізмом?

10.  Від чого залежить експресивність ?

 

Домінування виявляється в тих випадках, коли один алель гена повністю приховує наявність іншого (за фенотипом при повному домінуванні гібриди подібні лише до одного з батьків). Проте, очевидно, найчастіше наявність рецесивного алеля якимось чином виявляється, і зазвичай доводиться зустрічатися з неповним домінуванням різного ступеня. Це пояснюється тим, що домінантний алель відповідає за активну форму білка-фермента, а рецесивні алелі часто детермінують ті самі білки-ферменти, але зі зниженою ферментативною активністю. Це явище і реалізується у гетерозиготних форм у вигляді неповного домінування.

Наддомінування полягає в тому, що у домінантного алеля в гетерозиготному стані іноді спостерігається сильніший прояв, ніж у гомозиготному стані.

Кодомінування — прояв у гетерозиготному стані ознак, що детермінуються обома алелями. Наприклад, кожен з алелів кодує певний білок, і в гетерозиготному організмі синтезуються вони обидва. У такому разі біохімічними дослідженнями можна встановити гетерозиготність без проведення аналізуючого схрещування. Цей метод засто­совують у медико-генетичних консультаціях для виявлення гетерозиготних носіїв генів, що зумовлюють хвороби обміну. За типом Кодомінування у людини успадковується четверта група крові.

Комплементарними називають взаємодоповнювальні гени, коли для формування ознаки потрібна наявність кількох неалельних (як правило, домінантних) генів. Цей тип успадкування дуже поширений у природі. У запашного горошку колір віночка квітки зумовлений наявністю двох домінантних генів (А_В_), при відсутності одного з них квітки білі. Тому при схрещуванні рослин з генотипами АаЬЬ і ааВВ, що мають білі віночки, у першому поколінні рослини мають забарвлення, у другому поколінні розщеплення відбувається у співвідношенні 9 забарвлених (А_В­­_) до 7 незабарвлених (ЗА_ ЬЬ, ЗааВ_ і ІааЬЬ).

Подібно успадковується колір у папуг-нерозлучників (А_ЬЬ — жовті, ааВ_ — блакитні,

А_ В_   — зелені, ааЬЬ — білі).

Молекула гемоглобіну крові дорослої людини містить чотири поліпептидних ланцюги, сполучені із залізовмісним гемом. Для синтезу молекули гемоглобіну необхідна наявність двох комплементарних генів.

Епістаз — протилежна комплементарній взаємодія генів. Під епістазом розуміють пригнічення неалельним геном (епістатичним) дію іншого гена, який називають гіпостатичним. Наприклад, у курей домінантний алель гена С зумовлює розвиток пігменту, але домінантний алель іншого гена І є його супресором, "пригнічувачєм". Тому кури, навіть ті, що мають домінантний алель гена кольору, при наявності супресора виявляються білими.

Особини, що мають у генотипі гени І_  С_ , — білі, а з генотипом ііС_ - пігментовані.

Отже, білий колір курей може бути зумовлений як відсутністю домінантного алеля гена пігментації, так і наявністю домінантного алеля гена, що зумовлює явище епістазу (пригнічення) гена пігментації.

Полімерія. Різні домінантні неалельні гени можуть впливати на одну й ту саму ознаку, підсилюючи її прояв. Такі гени називають однозначними, або полімерними, а ознаки, що ними визначаються, — полігенними. У цьому разі два або більше домінантних апелів однаковою мірою впливають на розвиток однієї й тієї самої ознаки. Полімерні гени прийнято позначати однією літерою з цифровими індексами (А₁, А₂, А₃).

Генотип як цілісна система. Наведені приклади новоутворень у разі схрещування свідчать про те, що розвиток організму зумовлений складною взаємодією генів. Можливо, що розвиток будь-якої ознаки пов'язаний з дією багатьох генів. Крім того, виявлено залежність кількох ознак від одного гена. Наприклад, у вівса забарвлення лусочок і довжина остюка насіння визначаються одним геном. У дрозофіли ген білого кольору очей одночасно впливає на колір тіла і внутрішніх органів, довжину крил, зниження плодючості, зменшення тривалості життя. Не виключено, що кожний ген є одночасно геном основної дії для "своєї" ознаки і модифікатором для інших ознак. Отже, фенотип — це результат взаємодії генів усього генотипу із зовнішнім середовищем в онтогенезі особини.

Склалася ця цілісна система у процесі еволюції органічного світу, виживали лише ті організми, в яких взаємодія генів дала найсприятливішу реакцію в онтогенезі.

Цитоплазматична спадковість. Основна роль у передаванні спадкових властивостей належить хромосомам. З ними пов'язані закономірності, відкриті Г. Менделем і Т. Морганом. Проте багато органел цитоплазми містить ДНК (пластиди, мітохондрії). Вони здатні до авторепродукції і з їхньою ДНК може бути пов'язана передача позахромосомної, цитоплазматичної спадковості.

Є сорти ротиків, нічної красуні та деяких інших рослин, у яких поряд із зеленими листками трапляються строкаті з білими плямами — ділянками, позбавленими хлорофілу. Ознака строкатості передається тільки по материнській лінії, через пластиди.

У кукурудзи є сорти з чоловічою стерильністю, яка передається винятково через цитоплазму жіночих статевих клітин. Сорти кукурудзи, що характеризуються чоловічою стерильністю, широко використовують у сільському господарстві під час лінійних схрещувань. Внаслідок відсутності власного пилку у цих ліній неможливе самозапилення, тому завдяки перехресному запиленню отримують гібрид з підвищеною врожайністю. Якою саме органелою передається чоловіча цитоплазматична стерильність у кукурудзи, ще не встановлено.

 Оцінювання.

Записи зробити в зошиті.  Працюємо в телефонному режимі. Бути на зв’язку за розкладом! Це обов’язково! Бажаю успіху!