Кувичинська С.П. Предмет Біологія і екологія (Медична біологія) 1Ал\с теоретичне заняття №10 Тема Запліднення. Ембріогенез у людини. Явище ембріональної індукції. Дата 19.04 4 пара 13.30-15.10
|
Викладач |
Кувичинська С.П. |
|
Предмет |
Біологія і екологія (Медична біологія) 1Ал\с теоретичне
заняття №10 |
|
Тема |
Запліднення. Ембріогенез у людини. Явище ембріональної
індукції. |
|
Дата |
19.04 4 пара 13.30-15.10 |
Запліднення. Порушення процесу
запліднення у людини
Що таке статеве розмноження?
Що таке статевий процес?
Які бувають гамети?
Які особливості будови гамет ссавців?
Що таке зигота?
Чому зовнішнє запліднення не є характерним для наземних
тварин?
Запліднення у людини
Заплідненням у людини, як і
в інших живих організмів, називають процес з’єднання (злиття зрілої чоловічої
(сперматозоїд) і жіночої (яйцеклітина) статевих клітин, у результаті якого
утворюється одна клітина (зигота), що є початком нового організму.
Людина є
представниками ссавців, і тому запліднення у них внутрішнє – воно відбувається
в організмі жінки. У заплідненні беруть
участь чоловіча (сперматозоїд) та жіноча (яйцеклітина) гамети. Запліднення
зазвичай відбувається в матковій трубі. У цьому процесі виділяють кілька
етапів.
Етапи запліднення у людини
|
Етапи |
Процеси, які відбуваються |
|
Пенетрація |
Подолання сперматозоїдом зовнішніх оболонок яйцеклітини
– блискучої оболонки та променистого вінця. Для їх подолання використовується
спеціальні ферменти, що розташовані на поверхні та в акросомі гамет. Але
ферментів одного сперматозоїда недостатньо для подолання оболонок. Тому
запліднення можливе тільки за наявності достатньої кількості сперматозоїдів. |
|
Кортикальна реакція |
Після проникнення одного зі сперматозоїдів усередину
яйцеклітини відбувається виділення назовні специфічних ферментів, які
змінюють конформацію білків блискучої оболонки, чим ущільнюють її і роблять
неможливим проникнення в яйцеклітину інших сперматозоїдів |
|
Утворення зиготи |
Ядра гамет зливаються всередині яйцеклітини, утворюючи
зиготу |
Причини порушення процесів запліднення у людини
Причини порушення процесів запліднення можуть бути
різноманітними. Їх виникнення може бути пов’язаним із проблемами в організмі як чоловіка, так і
жінки.
·
Проблеми
в організмі чоловіка, що можуть бути причиною порушення прцесів запліднення:
·
Ендокринні
порушення, які стають причиною загибелі сперматозоїдів або перешкоджають їх
утворення;
·
Інфекційні
захворювання (паротит, бруцельоз, захворювання, які передаються статевим
шляхом);
·
Утворення
пухлин у яєчках (як доброякісних, так і злоякісних);
·
Розширення
кровоносних судин в яєчках (варікоцеле), через яке температура статевих залоз
підвищується понад 340С, що спричиняє загибель сперматозоїдів;
·
Вроджені
аномалії розвитку статевих залоз;
·
Розлад
сексуальних функцій (чисто мають психологічні причини);
·
Запалення
простати (різної природи);
·
Вплив
зовнішніх фізичних або хімічних факторів, які пошкоджують клітини статевих
залоз (радіаційне опромінення, токсичні сполуки тощо).
Проблеми в організмі жінки, що
можуть бути причиною порушення процесів запліднення:
·
Ендокринні
порушення, які стають причиною порушення розвитку і дозрівання яйцеклітин;
·
Порушення
прохідності маткових труб після травм, абортів або інфекційних захворювань, що
перешкоджає процесу запліднення;
·
Вроджені
аномалії розвитку статевих залоз;
·
Гінекологічні
захворювання;
·
Інфекційні
захворювання (бруцельоз, захворювання, які передаються статевим шляхом);
·
Імунологічні
порушення.
Ембріогенез людини.
Онтогенез і чинники, що на нього впливають
Онтогенез
людини – це індивідуальний
розвиток організму від моменту зародження до природньої смерті. Термін
«онтогенез» був запропонований німецьким ученим Е. Геккелем (1866р.).
В основі
онтогенезу певного організму лежить процес послідовної та необоротної
реалізації його спадкової інформації. на реалізацію цієї інформації (і,
відповідно, на перебіг онтогенезу) може впливати багато різних чинників. До них
відносять умови навколишнього середовища, нейрогуморальну та гормональну
регуляцію тощо.
Ембріональний період розвитку
Ембріональний (зародковий) період триває від моменту
утворення зиготи до народження дитини. Він поділяється на три підперіоди:
початковий (перший тиждень), зародковий (2 – 8 тижні) і період розвитку плоду
(з 9 тижня до народження). У цей період з однієї клітини формуються всі тканини
й системи органів організму.
Зародковий розвиток людини має декілька етапів: дроблення,
утворення зародкових листків і оболонок, утворення тканин (гістогенез)
і органів (органогенез). Через чотири – п’ять днів після запліднення одношаровий зародок з
порожниною всередині потрапляє до порожнини матки. Після цього він занурюється
в її слизовою оболонку й прикріплюється до неї. Цей процес називається імплантацією.
На наступному періоді внутрішньоутробного розвитку
формується три зародкові оболонки, які утворюються із частини клітин зародка.
Зовнішня оболонка має ворсинки з капілярами, через які зародок живиться й
дихає. Внутрішня оболонка тонка й прозора, вона утворює міхур, порожнина якого
заповнена плідною рідиною, що захищає зародок від механічних ушкоджень.
Зовнішня й середня оболонки беруть участь в утворенні плаценти разом зі
слизовою оболонкою матки.
На 10 –
14 –й день після запліднення формуються зародкові листки, з яких потім
утворюються всі органи й тканини.
У
процесі розвитку частини зародка взаємодіють між собою. Така взаємодія є
причиною так званої ембріональної
індукції. Суть цього явища полягає в
тому, що у певних ділянках зародка функціонують так звані клітини –
організатори. Ці клітини виділяють певні сигнальні молекули, які й викликають
диференціацію прилеглих клітин у відповідні органи й тканини. Якщо такі клітини
– організатори вилучити або перенести в іншу частину зародка, то розвиток
звичайних клітин цієї зони зародка піде зовсім іншим шляхом.
Плодом називають організм починаючи від
9-го тижня внутрішньоутробного розвитку й до моменту народження. Плід має своє
навколишнє середовище, яке складається із зародкових оболонок, навколоплідних
вод і пуповини.
Пуповина – це шнуроподібний
орган, що відходить від плаценти і з’єднує плід з материнським організмом.
Постембріональний період
Постембріональний
період – це життя людини
після народження. Його можна розділити на кілька етапів, тривалість яких
відрізняється у чоловіків та жінок.
У житті
людини виділяються такі вікові періоди:
·
Період
немовляти (перші 10 днів): відбувається перебудова організму, що зумовлена
адаптацією до життя поза організмом матері.
Руйнуються структури, пов’язані з обміном речовин через плаценту.
·
Грудний
період (10днів – 1 рік) характеризується найвищими в постембріональному періоді
темпами росту й розвитку всіх систем органів, а також зміцненням опорно –
рухового апарата, формуванням великої кількості умовних рефлексів.
·
Раннє
дитинство (1-3 роки): спостерігаються високі темпи росту й розвитку всіх систем
органів; початок самостійних активних рухів; перехід на харчування дорослою
їжею; розвиток молочних зубів; початок використання мовлення. У кінці періоду
темпи росту вповільнюються.
·
Перше
дитинство (4 -7 років): уповільнюється темпи росту; відбувається активне
накопичення інформації про навколишній світ; формуються вміння та навички,
необхідні для самостійної життєдіяльності; розвиваються постійні зуби.
·
Друге
дитинство (8 – 12 років у хлопчиків, 8-11 років у дівчаток)6 відносно невисокі
темпи росту; продовжується активне накопичення інформації про навколишній світ
та формування вмінь і навичок, необхідних для самостійної життєдіяльності.
·
Підлітковий
період (13- 16 років у хлопців, 12 – 15 років у дівчат):
Початок періоду статевого дозрівання; різке збільшення темпів росту;
суттєві гормональні перебудови в організмі; початок функціонування статевих
систем.
·
Юнацький
період (17 -21 рік у хлопців, 16 -20 у дівчат):
Завершення періоду статевого дозрівання;
зменшення темпів розвитку та закінчення росту тіла; статеві системи виходять на
нормальний режим функціонування.
·
Зрілий
вік (перший період – 22-35 років у чоловіків, 21 – 35 у жінок): найбільш
продуктивний період життя; розвиток здібностей досягає найвищого рівня, робота
всіх систем організму є найбільш ефективною.
·
Зрілий
вік (другий період – 36 – 60 років у чоловіків, 36 – 55 років у жінок): дуже
продуктивний період; досить високі фізичні можливості поєднується з багатим
досвідом і дозволять досягати найвищих результатів. У кінці періоду
спостерігається поступове згасання функцій репродуктивної системи.
·
Похилий
вік (61 -74 роки у чоловіків, 56 -74 роки у жінок): стан організму суттєво залежить від особливостей
способу життя, як людина вела в попередні періоди. Репродуктивні функції у
чоловіків продовжують згасати, у жінок припиняються взагалі.
·
Старечий
вік (75 -90 років): в організмі відбуваються структурні, функціональні та
біохімічні зміни, які значною мірою обмежують його можливості.
Довгожительство (більш ніж 90 років): в організмі
тривають структурні функціональні та біохімічні зміни, які обмежують його
можливості.
Запитання:
- Що таке зигота?
-Що таке запліднення?
-Де відбувається процес запліднення у людини?
-З яких етапів складається процес запліднення?
-Які фактори можуть перешкоджати заплідненню у людини?
-Складіть список профілактичних заходів, яких слід
дотримуватися, щоб запобігти порушенню процесів запліднення у людини.
-Які лікарі займаються розв’язанням проблем порушення утворення статевих клітин у
чоловіка й жінки, а також питаннями заплідне
-Що таке онтогенез?
-Які періоди розвитку виділяють у людині?
-Які процеси відбуваються під час ембріонального
розвитку?
-Навіщо потрібні зародкові оболонки?Як вони взаємодіють
між собою?
-Які процеси відбуваються під час постембріонального
розвитку?
-Чи відрізняється тривалість періодів життя у
чоловіків і жінок?
Як можна пояснити з точки зору еволюції людини?
-Які чинники можуть впливати на тривалість періодів життя
людини?
Оцінювання. Працюємо в телефонному режимі. Опитування під
час пари за розкладом, це впливає на оцінку, не своєчасна відповідь це знижена
оцінка, будьте на зв’язку.
Коментарі
Дописати коментар